**«Ніякого спонсорства, жодної реклами, жодного фармацевтичного впливу…»** — саме так починається маніфест британського ресурсу *The Veterinary Prescriber*. Для багатьох українських ветеринарів це звучить як утопія, адже наше безперервне професійне навчання (CPD) часто спонсорується тими ж компаніями, які виробляють ліки.
Проте аналіз роботи **Комітету з ветеринарних препаратів (VPC)** у Великобританії показує, що побудувати прозору, незалежну та безпечну систему ветеринарної фармакології цілком реально. Розглянемо, як організована ця робота за кордоном, і порівняємо з тим, як ця сфера функціонує в Україні.
—
## Британський досвід: Як працює Комітет з ветеринарних препаратів (VPC)
У Великобританії питання обігу ветеринарних препаратів регулює Управління ветеринарних лікарських засобів (VMD) при Міністерстві довкілля, продовольства та сільських справ (Defra). Але ключовим органом, що забезпечує наукову справедливість та безпеку, є **VPC — Комітет з ветеринарних препаратів**.

### 1. Хто приймає рішення? (Мультидисциплінарність)
Головна фішка VPC — це не просто «збір ветеринарів». Це еклектична група експертів, яка відображає концепцію **«Єдиного здоров’я» (One Health)**. До складу комітету входять:
* Ветеринари різних профілів (дрібні та великі тварини, птахівництво, аквакультура, імунологи, паразитологи).
* **Лікар невідкладної допомоги** (його залучили не випадково: через статистику травм від голок, якими ветеринари та працівники ферм випадково колють себе під час вакцинації тварин).
* **Вчений-еколог та токсиколог** (для оцінки впливу ліків, наприклад, паразитицидів, на навколишнє середовище).
* Статистики, молекулярні біологи, мікробіологи (людські!), фармацевти та навіть фермери.
### 2. Абсолютна незалежність та прозорість
Члени комітету призначаються Державним секретарем на 4 роки. Головне правило — **нульова толерантність до конфлікту інтересів**. Кожен зобов’язаний декларувати будь-які фінансові зв’язки з фарміндустрією. Якщо йдеться про препарат компанії, з якою пов’язаний експерт, він залишає залу засідань.
Усі стислі протоколи засідань публікуються у відкритому доступі.
### 3. Фокус на безпеці та екології
Комітет розглядає не лише ефективність ліків. Вони аналізують побічні ефекти для **тварин, людей та довкілля**. Існують окремі підгрупи, які вивчають, як краплі від бліх та кліщів, змиваючись з лап собак у водойми, впливають на екосистеми (наприклад, на популяції комах та риб).
—
## Українські реалії: Світло і тіні ветеринарної фармакології
В Україні обіг ветеринарних препаратів регулюється Законом «Про ветеринарну медицину», а головним органом є **Держпродспоживслужба**. За останні роки Україна зробила величезний крок уперед, особливо на шляху до євроінтеграції, але системні відмінності від британської моделі все ще очевидні.
### 1. Хто реєструє ліки в Україні?
Реєстрацією препаратів займаються експертні комісії при Держпродспоживслужбі.
* **Відмінність:** Склад українських комісій часто є більш закритим і вузькопрофільним. У нас рідко можна зустріти екологів, лікарів людської медицини (хірургів чи токсикологів) або незалежних статистиків. Рішення частіше ухвалюються виключно ветеринарними фахівцями та чиновниками, що звужує кут зору щодо концепції «Єдиного здоров’я».
### 2. Проблема фармаконагляду (Побічні ефекти)
У Великобританії існує чітка система звітування про підозрювані побічні ефекти (якщо у собаки алергія на ліки або якщо препарат потрапив у ґрунтові води).
* **Відмінність:** В Україні система фармаконагляду перебуває на стадії становлення. Ветеринари рідко звітують про побічні реакції, а дані про вплив ветеринарних препаратів на екологію (наприклад, масове використання антибіотиків на птахофабриках чи паразитицидів у приватному секторі) практично не моніторяться на державному рівні.
### 3. Освіта: Незалежність проти Спонсорства
Британська *Віртуальна академія ветеринарних препаратів* фінансується виключно за рахунок підписки лікарів, що гарантує об’єктивність.
* **Відмінність:** В Україні левова частка семінарів, конференцій та друкованих матеріалів для ветеринарів фінансується дистриб’юторами чи виробниками кормів і ліків. Лікар часто отримує інформацію, яка прямо чи опосередковано просуває певний бренд. Створення незалежної, підписної або грантової платформи для доказової ветеринарної фармакології в Україні — це величезна ніша та нагальна потреба.
### 4. Прозорість рішень
* **Відмінність:** Протоколи засідань українських експертних комісій щодо реєстрації нових препаратів зазвичай є закритою інформацією. Громадськість та незалежні експерти не мають доступу до того, чому саме цей препарат було схвалено, а інший — відхилено, які саме дослідження були надані виробником.
—
## Чого Україні варто повчитися у британців?
Шлях України до європейського ветеринарного простору відкриває вікно можливостей для реформування системи. Ось 4 кроки, які ми можемо запозичити:
1. **Розширити склад експертних комісій.** Залучати до оцінки ветеринарних препаратів екологів, епідеміологів та лікарів людської медицини. Це критично важливо в умовах війни та екологічних загроз.
2. **Впровадити жорсткі декларації конфлікту інтересів.** Експерт, який отримує гранти або гонорари від фармкомпанії, не повинен голосувати за реєстрацію їхніх препаратів.
3. **Запустити державну (або незалежну громадську) систему фармаконагляду.** Створити зручний цифровий інструмент, де кожен український ветеринар зможе за 2 хвилини повідомити про побічну реакцію у тварини або екологічну шкоду.
4. **Розвивати незалежні медіа та академії.** Підтримувати ініціативи, які створюють доказові, неангажовані матеріали про ліки, фінансуючись за рахунок спільноти, а не рекламних бюджетів.
**Висновок:** Ветеринарна медицина — це не лише лікування тварин. Це безпека харчових продуктів, стійкість до антибіотиків у людей та здоров’я наших лісів і водойм. Британський досвід Комітету з ветеринарних препаратів доводить: щоб система працювала ідеально, вона має бути відкритою, мультидисциплінарною та вільною від грошей фарм
індустрії. Україні є до чого прагнути адже ветеринарна медицина це дуже важливо, це не тільки про лікування тварин, це також про хвороби які переносять домашні улюбленці та які небезпечні для людей, наприклад хвороби котів, які є найпопулярнішими домашніми улюбленцями.