Ви вичісуєте свого кота, а всі речі всеодно в шерсті? А жарт – “в будинку де живе тваринка шерсть це приправа” це для вас зовсім не жарт. Або, можливо, Ви помітили, як за вухом з’явився маленький ковтун, який за кілька днів перетворився на цілий валянок? Догляд за шерстю котів – це не просто естетичне питання, а справжня наука, від якої залежить їхнє здоров’я та самопочуття. І те, наскільки вона буде складною, багато в чому залежить від довжини котячого хутра.
Короткошерсті коти: менше клопоту, але не нуль
Вибір короткошерстого кота, здається, обіцяє власнику мінімум турбот. Дійсно, їхня шерсть, зазвичай до 2-3 сантиметрів, рідше сплутується, а сам кіт справляється з гігієною переважно сам. Але це не означає, що можна зовсім забути про гребінець.
Навіть короткій шерсті потрібна допомога, особливо під час линьки. Мертві волоски, що залишаються на тілі, можуть викликати свербіж, а ковтання їх котом під час вилизування часто призводить до утворення грудок шерсті у шлунку. Регулярне розчісування допомагає цього уникнути. Для таких котів ідеально підійдуть гумові рукавички-щітки або гребінці з частими, але не гострими зубцями. Достатньо розчісувати Вашого улюбленця 1-2 рази на тиждень, а під час сезонної линьки – частіше. Це не лише підтримує шерсть у доброму стані, але й покращує кровообіг шкіри, робить її здоровішою. До того ж, це чудовий спосіб додатково поспілкуватися з котом, що зміцнює ваш зв’язок.
Середньошерсті коти: золота середина з підводними каменями
Середньошерстими ми вважаємо котів, чия шерсть має довжину від 2 до 5 сантиметрів, часто з досить густим підшерстком. Це можуть бути деякі безпородні красені, а також коти змішаних порід, що успадкували риси таких порід, як Британська короткошерста (якщо їхній підшерсток достатньо розвинений) або суміші з мейн-кунами.
Саме у таких котів починаються перші складнощі з формуванням ковтунів, особливо на животі, за вухами та у так званих “штанцях” на задніх лапах. Якщо короткошерстий кіт може тижнями обходитися без гребінця, то середньошерстий потребує розчісування щонайменше 2-3 рази на тиждень. Залишені без уваги ковтуни не тільки псують вигляд, а й стягують шкіру, викликаючи біль, ідеально маскують шкірні подразнення або паразитів. До речі, блохи знаходять у такій шерсті затишний притулок, і виявити їх там значно складніше.
Для середньошерстих котів знадобляться щітки-слікери для видалення відмерлого підшерстка та металеві гребінці з обертовими зубцями, що добре розплутують шерсть, не пошкоджуючи її. Якщо ж ковтун все ж утворився, спробуйте обережно розібрати його пальцями або за допомогою спеціального інструмента – ковтуноріза. Не тягніть і не ріжте ножицями близько до шкіри, адже вона дуже тонка і легко травмується.
Довгошерсті коти: вишуканість, що вимагає зусиль
Довгошерсті коти, чия шерсть перевищує 5 сантиметрів, як-от перси, мейн-куни, регдоли чи сибіряки – це справжні королі та королеви краси. Але ця краса вимагає щоденного, наполегливого догляду. Їхня шерсть – це не просто волосинки, це складна структура з остьовим волоссям та густим, пухнастим підшерстком, який має схильність до дуже швидкого сплутування.
Щоденне розчісування для довгошерстих котів – це не примха, а життєва необхідність. Пропустіть день, і Ви ризикуєте отримати цілу низку нових ковтунів, які вже за кілька днів можуть перетворитися на щільні “панцирі”. Особливу увагу слід приділяти зонам підвищеного тертя: пахви, внутрішня сторона стегон (“штанці”), комірцева зона, хвіст. Густа шерсть у цих місцях стає ідеальним магнітом для бруду та вологи, а також для зовнішніх “трофеїв” з прогулянок. А це, наприклад, остюки, які можуть впиватися у шкіру та викликати серйозне запалення.
Які інструменти знадобляться?
- Металевий гребінець з рідкими та частими зубцями: для розплутування та пошарового прочісування.
- Щітка-слікер: для видалення відмерлого підшерстка.
- Пуходерка: для густого підшерстка.
- Ковтуноріз: для тих випадків, коли ковтуни вже утворилися.
Для довгошерстих котів іноді необхідне купання, але не частіше, ніж раз на кілька місяців і лише зі спеціальними зоошампунями, які не пересушують шкіру та шерсть. Професійний грумер може стати Вашим найкращим другом, особливо якщо кіт не дуже любить розчісування або якщо ситуація з ковтунами вийшла з-під контролю. Стрижка під “левеня” або гігієнічні стрижки певних зон можуть значно полегшити життя і Вам, і Вашому улюбленцю.
Що робити, якщо шерсть випадає або має дивний вигляд?
Нормальна линька – це природний процес, коли старе волосся замінюється новим. Вона може бути сезонною, посилюючись навесні та восени. Однак, якщо Ви помічаєте, що шерсть випадає надмірно, з’являються залисини, лупа, подразнення шкіри або ж хутро стало тьмяним, жорстким, – це вже привід для занепокоєння.
Чому шерсть випадає? Причин може бути безліч. Стрес, зміна харчування, нестача вітамінів і мінералів, алергічні реакції, гормональні порушення, паразити (блохи, кліщі), грибкові або бактеріальні інфекції – все це може відбиватися на стані шерсті. Навіть такий, здавалося б, простий фактор, як сухість повітря в опалювальний сезон, здатен впливати на шкіру та шерсть Вашого улюбленця.
Дуже часто стан шерсті є дзеркалом внутрішнього здоров’я кота. Збалансоване харчування, багате на незамінні жирні кислоти омега-3 та омега-6, білки та вітаміни групи В, є фундаментом для красивої та здорової шерсті. Багато хто дивується, але часом причина проблеми криється в неправильно підібраному кормі. Щоб зрозуміти, чому шерсть випадає і що з цим робити, краще звернутися до ветеринарного лікаря. Він допоможе виявити першопричину і призначити відповідне лікування або коригування раціону.
Існує міф, що кіт “сам себе вилиже” і додаткового догляду йому не потрібно. Це частково правда для диких котів або короткошерстих, що живуть у природному середовищі. Але наші домашні улюбленці, особливо породисті, з довгою та густою шерстю, вже давно не є дикими хижаками. Їхня здатність до самостійної гігієни має свої межі, і якщо її недостатньо, це може призвести до серйозних проблем, включаючи шлунково-кишкові розлади через надмірне ковтання шерсті.
Догляд за шерстю кота – це Ваш внесок у його здоров’я та комфорт. Це щоденна рутина, яка з часом стане приємним ритуалом для Вас обох. Головне – це послідовність, правильні інструменти та увага до дрібниць. Якщо Ви помічаєте будь-які незвичні зміни у шерсті або поведінці Вашого улюбленця, це завжди привід звернутися до ветеринарного лікаря. Нехай хутро Вашого кота завжди буде м’яким і блискучим, а він сам – щасливим і здоровим.